6 липня 1851 р. – народився Іван Левинський
Іван Левинський – професор кафедри утилітарного будівництва. У 1901 р. І. Левинський був обраний надзвичайним професором Політехніки. Розвиток архітектури кінця XIX – початку XX ст. зумовив потребу створення в Політехнічній школі нової кафедри – утилітарного будівництва, керівником якої було призначено професора І. Левинського. Крім основного курсу утилітарного будівництва, він вів курс залізничного будівництва на відділенні інженерії. У 1912 і 1913 навчальних роках І. Левинського було обрано деканом будівельного відділення. У 1891 році заснував власну фабрику виробництва декоративної та побутової кераміки з гуцульськими народними орнаментами. З групою архітекторів побудував керамічну фабрику на Янівській рогатці. Ці дві фабрики започаткували розвиток промислової кераміки в Галичині.
8 липня 2009 р. – вийшла постанова Кабінету Міністрів України про надання Національному університету «Львівська політехніка» статусу самоврядного дослідницького національного вищого навчального закладу, який провадить діяльність відповідно до свого Статуту.
9 липня 1899 р. – народився Володимир Борисович Порфир’єв
Володимир Порфир’єв – професор кафедри геології і розвідки нафтових родовищ. У Львівському політехнічному інституті створив кафедру геології та розвідки нафтових і газових родовищ, готував фахівців геологів-нафтовиків і наукових працівників. Організував науково-дослідну роботу в галузі нафтової промисловості. З 1952 року – член-кореспондент і з 1957 року – дійсний член АН УРСР. Опублікував близько ста наукових праць, присвячених питанням походження нафти, міграції та формування покладів нафти, озокериту, природи і метаморфізму твердих форм горючих корисних копалин. Учений-теоретик рідкісного профілю у галузі геології і геохімії каустобіолітів.
9 липня 1824 р. – народився Лаврентій Жмурко (Wawrzyniec Żmurko)
Лаврентій Жмурко – професор кафедри математики. Після закінчення Віденського університету у 1851 році, був запрошений на посаду професора математики Технічної академії у Львові, а згодом очолив кафедру. Він був не тільки видатним вченим, який став професором на 26-му році життя, але і талановитим педагогом, що розробив оригінальний метод викладання математики. У 1871 році його запросили на посаду завідуючого кафедрою математики Львівського університету. Але він продовжував читати лекції і в Технічній академії. Ним написано понад тридцять наукових праць з різних розділів математики. Широко відомі в наукових колах тригонометричні підстановки Жмурка в інтегральному обчисленні. Створив інструменти для креслення різних кривих. В. Жмурко вважається засновником львівської математичної школи.
10 липня 1894 р. – відбулося урочисте святкування, присвячене закінченню 50-го навчального року у Львівській політехніці, на якому з промовою виступив ректор Плацид Дзівінський. Львівська політехнічна школа відзначила 50-літній ювілей своєї діяльності в присутності делегатів кількох австрійських і угорських університетів та політехнік.